ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ
До даної категорії дітей відносяться: діти з розладами спектру аутизму та гіперактивні діти.
Розлади спектру аутизму – це один із найпоширеніших видів розладів психологічного розвитку у дітей, який характеризується порушеннями у сферах соціального розвитку дитини, розвитку мови, здатності спілкуватися, а також стереотипною, обмеженою поведінкою.
Основними проявами аутизму є:
- Дитина рідко встановлює зоровий контакт.
- Виявляє значно менше цікавості до навколишнього світу, ніж від неї сподіваються.
- Переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі.
- Розвиток мовлення дитини не відповідає її вікові.
- Механічно повторює почуті слова, повторює їх багаторазово.
- У спілкуванні не використовує ні жестів, ні міміки.
- Повторює у відповідь останні слова, з якими до неї звертаються.
- Надмірно боїться різких звуків, часто затуляє при цьому долонями очі, вуха.
- Не хоче, щоб її торкалися, обіймали, гладили по голові.
- Має стереотипні рухи, наприклад, клацає пальцями, крутить головою, погойдується.
Допомога дітям з розладами спектру аутизму – це довготривалий процес. Мозок дитини з РСА опрацьовує інформацію в особливий спосіб і саме цим зумовлюються труднощі її розуміння цього світу, зокрема людських стосунків. Тому загальна ідея допомоги полягає у тому, що ми маємо допомогти дитині розуміти світ, «подати» інформацію у такий спосіб, щоб вона навчилася розуміти, як у цьому світі жити, як з ним взаємодіяти – і зрештою розвиватися, реалізовувати в ньому свій потенціал, будувати стосунки. Це і є завданням різноманітних педагогічних, логопедичних, психологічних методик та втручань, спрямованих на те, щоб учити дитину розуміти світ, спілкуватися, взаємодіяти тощо.
Гіперактивністьвиявляється у підвищеній руховій активності, збудливості, труднощах концентрації та утриманні уваги, імпульсивності поведінки, проблемах у взаємостосунках з оточенням.
Гіперактивність – це яскраво виражена перевага збудження над гальмуванням.
Основними проявами гіперактивності є:
- дитина перебуває в постійному русі й просто не може себе контролювати, тобто, навіть стомившись, продовжує рухатися, а знесилившись остаточно, плаче і кричить;
- швидко й багато говорить, ковтає слова, перебиває, не дослуховує.Ставить мільйон запитань, але рідко вислуховує відповіді на них;
- її неможливо вкласти спати, а якщо вона спить, то неспокійно.У неї часто бувають кишкові розлади, не рідкість усілякі алергії;
- дитина некерована, абсолютно не реагує на заборони й обмеження.І в будь-яких умовах (дім, магазин, дитсадок, дитячий майданчик) поводиться однаково активно;
- часто провокує конфлікти.Не контролює свою агресію – б’ється, кусається, штовхається.
Згідно з сучасними міжнародними протоколами та протоколами Міністерства охорони здоров’я України, рекомендовано два основних методи допомоги дітям із ГРДУ:
1.Поведінкова терапія, яку застосовують батьки вдома, а також вихователі чи вчителі.
2.Медикаментозна терапія психостимулянтами.
Ці два методи мають доказову ефективність і рекомендовані як основні форми допомоги гіперактивним дітям.
Медикаментозна терапія рекомендована не усім гіперактивним дітям, лише при важких формах, та при формах помірної важкості, коли недостатній ефект від ефективності поведінкової терапії. При легких формах, зазвичай, вистачає поведінкових втручань.
Загальні рекомендації фахівців (окрім медикаментозного лікування, якщо воно необхідне) спрямовуються на:
- установлення тісного емоційного зв’язку мами з дитиною;
- годування дитини на її вимогу та ін.;
- покращення мікроклімату в сім’ї;
- налагодження режимних моментів;
- обов’язкові прогулянки на свіжому повітрі та ін.
Джерела:
- Душка А. Л. Дитина з розладами аутистичного спектра / А.Л.Душка. – Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. – 32 с.
- Сухіна І. В.Гіперактивна дитина / І.В.Сухіна. – Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. – 40 с.