Порушення інтелектуального розвитку

діти з інтелектуальними порушеннями

Інтелектуальні порушення – досить складна особли­вість перебігу розвитку дитини.

Інтелектуальні порушення в дитини залежно від інтен­сивності ураження кори головного мозку можуть виявля­тися різними якісними характеристиками прояву: від лег­кого ступеня (IQ 50–70) до помірного (IQ 35–49), тяжкого (IQ 25–49) та глибокого (IQ 24 та нижче) ступенів.

діти з інтелектуальними порушеннями глибокого ступеня мають значне відставання у формуван­ні психомоторних функцій: більшість дітей не може са­мостійно ходити і навіть сидіти, не контролюють особисті фізіологічні потреби, користуються лише окремими нестійкими звуковими комплексами, що передають емоційний стан таінформують про окремі потреби.

Для дітей з інтелектуальними порушеннями тяжкого ступеня характерним є грубе недорозвинення рухової сфе­ри, мимовільнаувага, несформоване мовлення або на рівні беззмістовних повторень.

Характерною рисою дітей з інтелектуальними порушен­нями помірного ступеня є здатність до опанування понять, що мають конкретний побутовий зміст. Мовлення та­ких дітей формується уповільнено: окремі слова, іноді фра­зи. Розуміння зверненого до них мовлення на побутовому рівні збережено. Порушена загальна моторика, що усклад­нює формування навичок самообслуговування, але посту­пово такі навички формуються. Діти можуть оволодіти нави­чками спілкування, соціально-побутовими навичками, гра­мотою, рахунком, деякими уявленнями про навколишній світ, навчитися якомусь ремеслу.

Діти з інтелектуальними порушеннями легкого ступе­ня мають незначні порушення пізнавальної та емоційно-вольової сфер діяльності.За використання спеціальних (корекцій­них) педагогічних методів навчання більшість юнаків та дівчат на кінець шкільного навчання мало чим відрізняються за своїми психометричними показни­ками від своїх однолітків. За умов спеціального навчання вони зможуть отримати робітничу професію і влаштувати­ся на роботу. Такі люди дієздатні, тому суспільство визнає їхню спроможність відповідати за свої вчинки, успадкову­вати майно, брати участь у виборах тощо.

Діти із синдромом Дауна.

«Діти Сонця» – так лагідно називають хлопчиків і ді­вчаток із синдромом Дауна, за словами педагогів, надто чут­ливих, вразливих та відкритих навколишньому світу. Ці діти потребують особливої уваги та турботи з боку суспіль­ства для створення умов повноцінного життя, зростання.

Як свідчить досвід багатьох країн світу, люди із «синдромом Дауна», стають повноцінними членами суспільства, діти можуть ходити до звичайних дошкільних закладів та шкіл, дорослі – знаходити роботу та створювати сім’ю.

«Синдром Дауна» – найбільш поширена з усіх відомих на сьогодні форма хромосомної патології.Близько 20 % тяжких форм уражень центральної нервової системи пов’я­зано з генетичними порушеннями.Серед цих захворювань провідне місце займає «синдром Дауна», за якого порушен­ня інтелектуального розвитку поєднується зі своєрідною зовнішністю.

«Син­дром Дауна» пов’язаний з генетичними змінами, що обу­мовлені наявністю в людини зайвої хромосоми.Зазвичай в кожній клітині знаходиться 46 хромосом, половину яких ми отримуємо від матері, а половину – від батька.У лю­дини із синдромом Дауна зайвою є хромосома у 21-й парі, в результаті вона має 47 хромосом.

Незважаючи на відставання у розвитку, малюки із «синдромом Дауна»,мають потенційно сильні сторони:

  1. Гарне зорове сприйняття і здібності до наочного навчання, увага до деталей.
  2. Здатність вчитися на прикладі однолітків і дорослих, прагнення копіювати їхню поведінку.
  3. Здатність навчатися за індивідуальним навчальним планом та під час практичних занять.
  4. Мають творчі здібності.
  5. Досягають спортивних успіхів.
  6. Успішно оволодівають навичками роботи на комп’юте­рі для задоволення своїх потреб.
  7. У дітей із СД добре розвинена емоційна сфера.

 

Джерела:

  1. Трикоз С. В. Дитина з порушеннями інтелектуального розвитку / С. В. Три­коз, Г. О. Блеч.  – Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. – 40 с.
  2. Чеботарьова О. В. Дитина із синдромом Дауна / О. В. Чеботарьова, І. В. Гладченко, А. Василенко-ван де Рей, Н. ІЛіщук. – Харків : Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. – 48 с.